17 грудня відбулася зустріч із Миколою Гнатовським, суддею Європейського суду з прав людини від України. Під час заходу він окреслив загальну картину справ проти України в ЄСПЛ, пояснив особливості процедур їх розгляду, а також зупинився на типових категоріях справ, які нині становлять основний масив проваджень проти держави.

Захід було організовано Інститутом прав людини Асоціації правників України спільно з Проєктами Ради Європи «Зміцнення прав людини в системі кримінальної юстиції України — Фаза II» та «Підтримка України у впровадженні стандартів Ради Європи щодо судової влади».

У вступному слові Андрій Авторгов, член Правління Асоціації правників України, приватний виконавець, заступник голови Ради приватних виконавців України, к.ю.н., звернув увагу на постійну увагу правничої спільноти до практики Європейського суду з прав людини як орієнтиру для розвитку національного законодавства та правових стандартів. Він також зазначив, що рішення ЄСПЛ стосуються різних галузей права, зокрема виконавчого провадження, і нагадав про проблеми з виконанням рішень, у яких боржником є держава або державні органи, попри наявність Національної стратегії виконання рішень.

Аліса Пєтухова, проєктна менеджерка Проєкту Ради Європи «Зміцнення прав людини в системі кримінальної юстиції України — Фаза II», наголосила, що захід відбувається напередодні Дня адвокатури та орієнтований на адвокатську спільноту. Вона звернула увагу на важливість виконання рішень Європейського суду з прав людини та зазначила, що практика Суду продовжує впливати на реформні процеси в Україні в межах зобов’язань перед Радою Європи та Європейським Союзом.

Модерував зустріч Назар Кульчицький, національний консультант Ради Європи та керівник юридичної фірми «Назар Кульчицький і Партнери».

Під час виступу Микола Гнатовський пояснив роль судді, обраного від держави, у справах проти цієї держави відповідно до статті 26 Європейської конвенції з прав людини. Він зазначив, що така роль зводиться до участі у складі палати або Великої палати ЄСПЛ, а суддя, обраний від держави, не може виконувати функції одноособового судді у справах проти неї.

Суддя ЄСПЛ звернув увагу, що переважна більшість заяв, які надходять до Суду, відхиляється у процедурі одноособового судді як явно неприйнятні. Він детально пояснив внутрішній порядок опрацювання таких заяв, наголосивши, що рішення одноособового судді є результатом роботи кількох рівнів юристів Суду. Щодо України, функції одноособових суддів виконують судді, обрані від Люксембургу та Андорри у «звичайних» заявах, а у справах, пов’язаних зі збройним конфліктом, — суддя, обрана від Данії.

Микола Гнатовський також зазначив, що як суддя, обраний від України, він має загальний огляд усього масиву справ проти України та бере участь у їх менеджменті, зокрема у групуванні справ за тематичними «проєктами». Для України таких тем і підтем налічується близько семи десятків. Значна частина справ, які не були відхилені одноособовим суддею, належить до категорії так званих meritorious cases і розглядається комітетами з трьох суддів, часто у форматі табличних рішень, що ґрунтуються на усталеній практиці Суду.

Окремо він зупинився на проблемі невиконання остаточних рішень національних судів. Суддя нагадав про застосування пілотної процедури у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» та про рішення Великої палати у справі «Бурмич та інші проти України», в межах якого 17 143 індивідуальні заяви було передано до Комітету міністрів Ради Європи для виконання без розгляду по суті. Він пояснив, що саме тому ці справи не відображаються у статистиці заяв проти України в ЄСПЛ.

За словами Миколи Гнатовського, 80–90% справ проти України, які нині розглядаються у прискорених процедурах, стосуються системних проблем умов тримання під вартою та утримання в пенітенціарних установах. Він також звернув увагу на кримінальний аспект таких справ, зокрема надмірну тривалість тримання під вартою та стереотипні обґрунтування її продовження, що призводить до накопичення осіб у слідчих ізоляторах.

Серед інших повторюваних категорій справ суддя назвав надмірну тривалість цивільного провадження, неефективне розслідування у справах приватного характеру та справах, пов’язаних зі смертю особи, а також ненадання медичної допомоги в місцях несвободи. Окремо він зупинився на справах щодо анулювання титулу власності, зазначивши, що Суд уже сформував основні параметри підходу до таких проваджень.

Микола Гнатовський також звернув увагу на справи, які доходять до палатного розгляду, зокрема у сфері кримінального процесу — обшуки без попереднього судового рішення, негласні слідчі дії, обшуки у адвокатів, а також справи, пов’язані з психіатричною допомогою та застосуванням примусових заходів медичного характеру. Окремо він згадав міждержавну справу «Україна та Нідерланди проти Росії», а також справи, які розглядаються Великою палатою за процедурою Протоколу №16.

У межах заходу учасники мали можливість поставити свої запитання Миколі Гнатовському.