29 жовтня 2025 року Асоціація правників України провела XIV Податковий форум. Він розпочався з хвилини мовчання на знак вшанування пам’яті українських захисників.

Дякуємо партнерам події за створення професійного дискусійного майданчика: АО «АК «Соколовський і партнери», AVELLUM, КМ Партнери, Юридичній групі LCF і MORIS.

Відкриття події розпочалося з інтерв’ю Віцепрезидентки АПУ, старшої партнерки АК «Соколовський і Партнери» Тетяни Лисовець із Головою Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим.

Серед першочергових тем — ситуація з держбюджетом та зовнішнім фінансуванням. За словами Данила Гетманцева, на 2026 рік прогнозується розрив бюджету в розмірі близько 16 мільярдів доларів. Це кошти, які ще не підтверджені міжнародними партнерами. Загалом Україна очікує отримати близько 40 мільярдів доларів зовнішньої допомоги, однак майже половина цієї суми — під питанням.

«Якщо ці кошти не будуть знайдені — це стане катастрофою», — зазначив спікер.

Він розповів, що наразі триває активна робота з міжнародними інституціями. Зокрема, минулого тижня українська делегація провела перемовини з МВФ, Світовим банком і представниками ЄС у Вашингтоні. Попри окремі виклики, зокрема, позицію Бельгії щодо заморожених російських активів, є надія, що джерела фінансування будуть підтверджені до другого читання бюджету.

Обговорили і надходження до бюджету. Данило Гетманцев наголосив, що прогноз на 2026 рік базується на очікуваннях повного виконання показників, у тому числі за рахунок детінізації. Цього року, за його словами, надходження з ПДВ перевищили план на 8 мільярдів гривень. Проте підвищення податків у глобальному масштабі не планується — лише окремі точкові зміни.

«Ми не маємо потенціалу для підвищення податків. Один відсоток ПДВ — це близько 50 мільярдів гривень, а нам бракує значно більше», — пояснив Голова Комітету ВРУ.

Під час розмови обговорювали й виклики тіньової економіки. Спікер зупинився на поширеній практиці дроблення великого бізнесу на численні ФОПи. Він наголосив, що це не є оптимізацією, а розцінюється як ухилення від сплати податків, що підпадає під кримінальну відповідальність.

Окремий блок інтерв’ю стосувався реформування митної служби. Данило Гетманцев повідомив, що після призначення нового Прем’єр-міністра було створено конкурсну комісію для обрання очільника митниці. Однак, за його словами, наразі ця комісія ще не почала роботу, і до кінця року призначення нового керівника не очікується. Він наголосив, що без прозорого конкурсу та політично незалежного керівника неможливо запустити справжню реформу. Серед подальших кроків — переатестація персоналу, запуск спільних пунктів пропуску, обмін митною інформацією, ротація кадрів і впровадження сканерів.

Відповідаючи на запитання про практичні антикорупційні інструменти в адмініструванні податків, спікер навів приклад із бодікамерами, які мали б фіксувати фактичні перевірки. За його словами, ще у грудні минулого року для цього було виділено бюджет і закуплено обладнання. Однак податкова служба досі не запустила цей інструмент.

«Один із таких простих і дієвих інструментів — бодікамери. У кожного поліцейського вони є, і хоча, можливо, епізоди з хабарями іноді трапляються, але ситуація змінилася докорінно. Такі ж бодікамери були закуплені для податківців для проведення фактичних перевірок ще у грудні минулого року. Виділили бюджет, закупили, але — вони досі не працюють», — сказав він.

На думку Данила Гетманцева, цей механізм дозволив би зменшити кількість конфліктів та зловживань як з боку контролюючих органів, так і з боку бізнесу, адже відеофіксація створює повноцінну доказову базу для подальших процедур.

Перша сесія форуму: податкові тренди та очікування на 2026 рік

Під модеруванням Тетяни Лисовець учасники першої сесії обговорили ключові податкові тренди 2025 року, нові підходи до адміністрування та контролю, вплив глобальних ініціатив (BEPS, CRS, кібербезпека), а також податкові стимули і прогнозовані зміни у податковій політиці у 2026 році.

Народний депутат України Ярослав Железняк висловив песимізм щодо перспектив реформування державних інституцій у найближчий період. За його словами, у представників влади, включно з ним як опозиційним політиком, вичерпалися час, спроможність і бажання просувати реформи.

Спікер наголосив, що за останні кілька сотень днів від уряду не було ініціатив щодо будь-яких додаткових напрямків реформ, і подібну байдужість він спостерігає й з боку міжнародних партнерів, зокрема МВФ, Світового банку та ЄС. На його думку, партнери втомилися від постійного ігнорування українською владою взятих на себе зобов’язань.

Разом із тим Ярослав Железняк позитивно відзначив зміну риторики міжнародних інституцій — від наголосу на демократичному будівництві інституцій до фокусування на генерації доходів. Саме в такому ключі нещодавно велися перемовини у Вашингтоні щодо реформ митниці та Бюро економічної безпеки. За його словами, більшість змін не потребують законодавчого втручання, але їх реалізація займе тривалий час.

Окремо спікер згадав про відповідальність української влади за невиконання закону щодо запуску конкурсу на керівника митниці — 10 місяців затягування. Щодо БЕБ, як зазначив депутат, найближчим часом також має відбутися перезавантаження.

Говорячи про податкову політику, Ярослав Железняк підкреслив, що міжнародні партнери очікують від України поступового зменшення залежності від зовнішнього фінансування. Це, зокрема, пов’язано з тим, що донори не мають аналогічних програм соціальних виплат, які впроваджує Україна — від кешбеків до безкоштовних медичних чек-апів. На думку депутата, це популістські рішення, які мають критичний вплив на державні фінанси.

В межах обговорення, Бізнес-омбудсмен України Роман Ващук наголосив, що міжнародна допомога, яку отримує Україна, надходить, зокрема, за рахунок податків громадян інших країн. Як приклад, спікер навів власну ситуацію, зазначивши, що перебуває у податковій юрисдикції Канади з навантаженням понад 50% — і, як і мільйони платників податків на Заході, фактично фінансує українську економіку, зокрема і її тіньову частину. За його словами, така ситуація не може тривати безкінечно.

У сфері адміністрування податків Роман Ващук позитивно відзначив поступ у роботі податкової служби. Зокрема, він звернув увагу на покращення виконання судових рішень: якщо раніше на засіданнях експертних груп фіксували по 30–50 випадків невиконання, нині — лише 2–3. Серед інших позитивних змін — зниження кількості зупинень податкових накладних у системі СМКОР та зростання зацікавленості ДПС у зворотному зв’язку від бізнесу.

Спікер окремо відзначив роль в.о. Голови ДПС Лесі Карнух, з якою офіс бізнес-омбудсмена напередодні форуму оновив меморандум про співпрацю. На його думку, її досвід у сфері публічного адміністрування позитивно вплинув на роботу служби.

Водночас він підкреслив, що система СМКОР залишається непрозорою, зокрема через вплив людського фактору та недосконалі алгоритми. У цьому контексті він привітав запуск формату описових податкових консультацій, що, на його думку, є кроком у напрямку конструктивного діалогу між податковою та бізнесом: спочатку консультація — потім санкції.

У виступі також було відзначено зрушення у взаємодії ДПС та БЕБ. Якщо раніше ці органи виправдовували бездіяльність браком повноважень або ресурсів, то нині демонструють готовність до співпраці. Як приклад, спікер навів пілотний проєкт у сфері електроніки, який має сприяти добровільному переходу сегменту ринку з «тіні» до легальної діяльності. Ініціатива реалізується за участі податкової, БЕБ і самих гравців ринку.

Катерина Утіралова, радниця Sayenko Kharenko, наголосила, що з боку бізнесу не спостерігається відчутних змін у взаємодії з податковими органами. Попри зміну керівництва та відкритішу комунікацію, яку демонструє в.о. Голови ДПС Леся Карнаух, переважає негативний досвід.

Серед потенційно позитивних кроків спікерка відзначила ініціативу податкового компромісу. На її думку, за наявності якісного нормативного врегулювання, цей механізм міг би стати дієвим інструментом налагодження діалогу між податковими органами та бізнесом.

Пані Катерина також акцентувала на суттєвих відмінностях у податковій культурі між Україною та розвиненими країнами. Як приклад навела досвід Нідерландів, де юристи мають змогу неформально обговорювати з представниками податкової складні питання ще до виникнення спорів, що неможливо реалізувати у вітчизняних реаліях.

У сфері трансфертного ціноутворення спікерка зауважила, що в Україні відсутня практика попередніх цінових узгоджень, яка є стандартом у багатьох інших країнах. Вона повідомила, що іноземні податкові органи були готові ділитися досвідом, проводити навчання, але відповідна ініціатива не була підтримана на українському рівні.

Окрему увагу Катерина Утіралова приділила ситуації з податковими перевірками. За її словами, майже кожна перевірка в Україні закінчується скаргою, судовим процесом і проходженням усіх інстанцій. Така практика викликає нерозуміння серед іноземних колег. Як приклад, вона навела Японію, де за рік фіксується лише кілька податкових спорів по всій країні.

Практичний податковий комплаєнс та оскарження рішень

Другу сесію форуму модерував Антон Задериголова, партнер AVELLUM. Учасники зосередились на практичних аспектах податкового комплаєнсу та оскарження рішень. Обговорювали нові підходи до податкових перевірок, зміни в адміністративному оскарженні, значення документального супроводу у спорах, практику фактичних перевірок, а також правові наслідки електронного листування з податковими органами. Окрему увагу приділили темі криптоактивів і цифрових фінансів.

Старший партнер «КМ Партнери» Олександр Мінін і старша радниця компанії Юлія Кривомаз провели спільну презентацію, присвячену питанням доказової бази у податкових спорах.

Юлія Кривомаз зосередилась на питаннях судового оскарження рішень податкових органів. Вона наголосила, що податківці нерідко обмежують платників у можливості подавати докази під час судового процесу, тоді як практика Верховного Суду чітко вказує: суди не мають права відмовляти у розгляді нових доказів лише через те, що вони не були подані під час перевірки. Спікерка підкреслила, що Податковий кодекс не забороняє доповнювати доказову базу додатковими документами у суді — навіть якщо це не первинні документи.

Олександр Мінін, своєю чергою, розкрив особливості підходів до підтвердження операцій різними категоріями платників. Зокрема, він звернув увагу, що для фізичних осіб достатньо надати документи, які прямо не є первинними, наприклад, договір і акт для підтвердження витрат. Також він навів судову практику, яка підтверджує це положення.

Окремо пан Олександр зупинився на вимогах до первинних документів, підкресливши, що податкова часто надмірно формально оцінює їхній зміст, вимагаючи, наприклад, деталізації консультаційних послуг, навіть якщо документ містить вказівку на їх надання і погоджену вартість. Він нагадав, що згідно із законом, документ можна визнати належним, якщо його зміст підтверджується іншими супровідними матеріалами — наприклад, бухгалтерськими записами чи фінансовою звітністю.

Спікери також звернули увагу на такі положення:

• Різницю між «первинними документами» (для юросіб і ФОПів) та «іншими документами» (для фізичних осіб);
• Стандарти підтвердження господарських операцій у судовій практиці;
• Неприпустимість автоматичного відкидання доказів лише через їхню відсутність під час перевірки.

Олександр Мінін і  Юлія Кривомаз акцентували на необхідності комплексного підходу до оцінки доказів, в якому первинні документи є лише однією з можливих форм підтвердження реальності господарських операцій.

Володимир Куценко, старший інспектор і співкерівник податкової практики Ради бізнес-омбудсмена, звернув увагу на зростання кількості податкових перевірок, які наразі становлять основну категорію скарг, що надходять до Ради. За його словами, перевірки випередили за обсягом звернень питання зупинення податкових накладних та визначення ризиковості платників.

За даними Ради, пік перевірок спостерігався у IV кварталі 2024 року. Після певного зниження на початку 2025-го, у III кварталі зафіксовано нове зростання, і в IV кварталі очікується ще вищий рівень активності з боку податкової.

Пан Володимир також вказав на ускладнення характеру перевірок зокрема, намагання трансформувати фактичні перевірки у документальні. Серед типових проблем — формальні зауваження до документів, як-от відсутність підпису водія на товарно-транспортній накладній або сумніви щодо достовірності адрес контрагентів.

Спікер підкреслив, що попри декларування партнерського підходу, платники часто не відчувають довіри, адже подані документи використовуються як підстави для негативних висновків у податкових актах. На його думку, для покращення ситуації податкові органи мають працювати над підвищенням передбачуваності та справедливості у своїх діях.

Окремо Володимир Куценко повідомив про оновлення меморандуму між Радою бізнес-омбудсмена та ДПС, що передбачає впровадження механізму податкової медіації. Зараз триває пошук практичних шляхів його реалізації. Спікер зазначив, що механізми медіації будуть запроваджені в тій чи іншій формі, і це може стати додатковим інструментом для врегулювання спорів без звернення до суду.

Також експерт акцентував на доцільності залучення Ради до розгляду скарг малого та середнього бізнесу, зокрема — в межах експертних груп при ДПС. За його словами, такий формат сприяє більш зваженому формулюванню позицій податкової, що нерідко впливає на позитивний результат для платників. Він навів приклади, коли після діалогу в межах експертних груп податкова визнавала належний стан справ платника, навіть попри попередні зауваження.

Руслана Пивоварова, інспекторка Ради бізнес-омбудсмена, відзначила, що податкові перевірки стали основною темою звернень до Ради, суттєво випередивши питання щодо зупинення реєстрації податкових накладних і ризиковості платників. За її словами, перевірки не лише почастішали, а й ускладнилися, із посиленим акцентом на документальне оформлення.

Спікерка зазначила, що попри публічні заяви податкової служби про реформування, платники не відчувають покращення якості взаємодії. Документи, які подаються платниками, часто використовуються податковими органами для складання актів, тоді як самі платники не завжди можуть належно долучити додаткові матеріали для захисту своєї позиції. Це, на її думку, формує недовіру до податкової системи та створює дисбаланс у відносинах бізнесу й податкових органів.

Окремо Руслана Пивоварова підкреслила важливість участі правників у процесі адміністративного оскарження — зокрема в контексті точкового й обґрунтованого реагування на кожен епізод донарахувань. Такий підхід, за її словами, демонструє вищу ефективність: за зверненнями, в яких бере участь Рада, частка позитивних рішень вища за середній рівень.

Вона закликала юридичну спільноту активніше звертатися до Ради, що дозволяє не лише вирішувати окремі кейси, а й ідентифікувати системні проблеми, формувати рекомендації для податкових органів, бізнесу й судової практики.

Спікерка наголосила, що Рада працює з представниками різних секторів — будівництва, агро, рітейлу тощо. Вона спростувала поширену думку, що Рада підтримує лише компанії з іноземними інвестиціями: звернення розглядаються і від великих платників, і від ФОПів зі скаргами на незначні штрафи.

Серед типових проблем, які фіксуються в актах перевірок, вона назвала питання реальності господарських операцій — відсутність первинних документів, проблеми з ланцюгами постачання або «зворотна нереальність», коли товар з’являється без зрозумілого походження. Також часто трапляються спірні підходи податкових органів до обрахунку податку на прибуток, трансфертного ціноутворення, визначення баз оподаткування та застосування різниць. За її словами, ці кейси систематизуються та аналізуються в звітах Ради для підвищення обізнаності бізнесу про податкові ризики.

Партнер MORIS, адвокат Василь Андрусяк зосередив свій виступ на актуальних трендах, що стосуються фактичних перевірок, підкресливши зміщення фокусу з реактивного на проактивний підхід з боку податкових органів.

Раніше, як зауважив експерт, фактичні перевірки проводились здебільшого у відповідь на скарги або події, що вже відбулися. Натомість сьогодні податкова дедалі частіше ініціює перевірки на підставі моніторингу даних, зокрема щодо діяльності через РРО. Він навів приклад із практики: відсутність чеків у пікові періоди може бути розцінена як приховування господарської діяльності, що слугує підставою для виходу на перевірку — як це підтверджено постановою Верховного Суду від 07.08.2025 у справі № 280/6835/23.

Окремо спікер звернув увагу на положення п. 80.2.2 ПК України, яке дозволяє проводити перевірки на підставі інформації від державних органів. За його словами, така інформація «знаходиться досить швидко і часто», що робить підхід податкової більш гнучким.

У презентації Василь Андрусяк також окреслив ключові характеристики фактичних перевірок: раптовість, фокус на місці ведення діяльності, вузький предмет контролю (операційна діяльність, а не звітність). Він наголосив на важливості мінімального набору дій для захисту платника — перевірка підстав і документів на перевірку, відеофіксація, надання пояснень тощо.

Окрему увагу приділено проблематиці операцій з криптовалютою. Було наведено приклад судового рішення Івано-Франківського ОАС від 14.01.2025 у справі щодо придбання USDT за готівку без використання РРО. Суд визнав таку операцію підставою для перевірки, що ілюструє нові вектори контролю з боку податкової щодо цифрових фінансів.

Загалом, спікер підкреслив, що тренд на прозорість змінює «правила гри»: практика «вимкнення касових апаратів» у відповідь на перевищення ліміту ФОП вже не є дієвим способом уникнути оподаткування. Податкова має технічні й правові інструменти для виявлення таких дій.

Міжнародне оподаткування та трансфертне ціноутворення

Третю сесію, присвячену міжнародному оподаткуванню та трансфертному ціноутворенню, модерував Андрій Реун, партнер, керівник практики податкового права Юридичної групи LCF, Голова Комітету АПУ з податкового та митного права.

Під час обговорення учасники зосередилися на ключових питаннях, що стосуються звітності щодо контрольованих іноземних компаній (КіК), підходів до визначення податкового резидентства, актуальних аспектів трансфертного ціноутворення, а також викликів, пов’язаних із подвійним оподаткуванням. Окрему увагу приділили досвіду впровадження автоматичного обміну інформацією (CRS), новим підходам до постійного представництва та податковим ризикам в угодах M&A.

Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Наталія Блажівська у своєму виступі проаналізувала актуальну судову практику у справах, що стосуються міжнародного оподаткування — зокрема питань бенефіціарного володіння доходами, податкового резидентства та коригування фінансового результату.

Серед ключових прикладів вона навела постанову у справі щодо визначення статусу бенефіціарного власника доходу. Верховний Суд підтвердив, що для застосування зниженої ставки згідно з міжнародною угодою необхідно довести не лише резидентність, а й фактичне володіння доходом, а корпоративна структура чи спільні бенефіціари не мають вирішального значення.

Також було розглянуто справу про оподаткування операцій з купівлі облігацій. Податковий орган наполягав на оподаткуванні купонного доходу як процентів, проте суд визнав достатньою довідку про резидентство навіть без зазначення суми доходу — для застосування пільгової ставки.

Окремо спікерка звернула увагу на справу № 140/7521/24, в якій суд визнав безпідставними висновки ДПС щодо заниження фінрезультату позивачем. Суд зазначив, що факт несплати податку нерезидентом має доводити контролюючий орган, а штрафи за неподання звітів слід розраховувати за податковий період, а не окремо по кожному контрагенту.

Наталія Блажівська також підкреслила важливість дотримання принципу case-by-case, наголосивши, що успіх платника залежить не від формального посилання на практику, а від правильно побудованої доказової бази у конкретній справі.

Завершуючи виступ, вона зазначила, що українська судова практика дедалі частіше обговорюється на міжнародному рівні — на конференціях у Європі, де справи українських платників викликають велику зацікавленість.

Марина Томаш, CEO Tomash Consulting, заступниця Голови Комітету АПУ з податкового та митного права, зосередила свою доповідь на питаннях подання звітності КІК та оподаткування наскрізних і нескрізних дивідендів.

Спікерка нагадала, що до кінця 2025 року необхідно подати повні КІК-звіти тим платникам, які раніше, до 1 травня, подали скорочені звіти. За її словами, станом на 1 травня 2025 року було подано приблизно 60 тисяч звітів, і це супроводжувалось суттєвими податковими надходженнями.

Окремо вона звернула увагу, що, попри чинний мораторій на штрафні санкції у період воєнного стану та протягом шести місяців після його завершення, частина платників досі відкладає звітування. Водночас, Марина Томаш закликала не зволікати з підготовкою фінансової звітності, зокрема для компаній, які не зобов’язані подавати таку звітність у своїй юрисдикції. Вона наголосила, що українське податкове законодавство вимагає її складання, навіть якщо цього не передбачено іноземним правом, — що може створити труднощі у майбутньому.

Спікерка наголосила, що фінансова звітність за міжнародними стандартами відрізняється від податкової звітності, наприклад, у США. У деяких країнах, зокрема у Штатах, звітність за методом «cash flow» може бути неприйнятною в Україні, де вимагається метод нарахування. Тому, за її словами, краще готувати всю звітність заздалегідь, щоб уникнути складнощів у майбутньому.

У другій частині виступу Марина Томаш зупинилася на темі нескрізних дивідендів. Вона нагадала, що відповідна норма була уточнена влітку 2025 року. Йдеться про ситуації, коли українська компанія виплачує дивіденди КІК, а вже КІК перераховує їх бенефіціарному власнику — фізичній особі. Такі дивіденди вважаються отриманими фізособою, навіть якщо фактична виплата ще не відбулася.

До липня 2025 року діяла норма, яка зобов’язувала сплачувати 5% ПДФО (та 1,5% військового збору на той час) у момент виплати або подання КІК-звіту. Після цього підхід був змінений: обов’язок оподаткування переноситься на момент отримання доходу фізичною особою. У такому випадку застосовуються вже інші ставки: 9% ПДФО та 5% військового збору — з урахуванням змін, чинних з 2025 року.

Марина Томаш підкреслила, що з цього питання існують різні підходи. Деякі платники вважають, що такі дивіденди взагалі не підлягають оподаткуванню. Однак, на її думку, навіть якщо на рівні КІК оподаткування не відбувається, обов’язок зі сплати податків виникає на рівні фізичної особи, яка отримує дохід.

Антон Задериголова, партнер AVELLUM, проаналізував підходи податкових органів до визначення постійного представництва та наслідки такого підходу в судовій практиці.

У центрі його виступу була справа № 160/1869-1/23, в якій, за словами спікера, податкова пішла далі за традиційне оспорювання некомерційного представництва як такого, що фактично веде господарську діяльність. Податковий орган досліджував наявність повноважень представників іноземної компанії в Україні, зокрема за довіреностями, а також аналізував фактичні обставини — виплату доходів, їх транзит та подальшу передачу у вигляді дивідендів.

За версією податкового органу, мала місце схема виведення дивідендів через мережу компаній-нерезидентів, зареєстрованих за однією адресою, що, на думку контролюючого органу, свідчило про їх штучний характер. Водночас особи в Україні, уповноважені діяти від імені цих компаній, мали значні повноваження з прийняття рішень. Внаслідок цього суд дійшов висновку, що компанії не мали достатньої економічної присутності за кордоном (substance), а отже, не можуть претендувати на застосування зниженої ставки податку на репатріацію відповідно до міжнародної конвенції.

Антон Задериголова звернув увагу, що ані податковий орган, ані суд, ані платник податків не врахували положення п. 141.4.2 Податкового кодексу України. Згідно з ним, у разі виплати доходів постійним представництвом на користь материнської компанії будь-яке оподаткування за ставками податку на репатріацію взагалі не застосовується. Тобто, якщо визнається наявність постійного представництва в Україні, то йдеться про виплату в межах однієї юридичної особи, і така операція взагалі не повинна оподатковуватися як репатріація.

Таким чином, за словами спікера, рішення суду виглядає спірним, оскільки не всі правові аспекти справи були належно проаналізовані. Він також зауважив, що якщо вже податкова визнала постійне представництво, то мала б застосовувати й відповідні наслідки оподаткування такого представництва за українським законодавством.

Наталія Куріленко, радниця, керівниця податкової практики АО «АК «Соколовський і партнери», зосередила свій виступ на важливості раннього податкового планування у контексті угод M&A, а також на ключових аспектах визначення податкового резидентства.

Спікерка проаналізувала кейс із практики, де звернення клієнта з питань структурування угоди виявило ризики, пов’язані з втратою податкового резидентства в Україні. Цей приклад вона використала для ілюстрації того, як важливо на етапі попереднього планування чітко з’ясувати наміри клієнта щодо майбутніх доходів: чи будуть вони інвестовані, залишені на рахунках або використані інакше. Саме це впливає на вибір структури угоди, перерозподіл корпоративних прав, необхідність реєстрації нових компаній тощо.

Пані Наталія наголосила, що доходи можуть виникати у різний час у різних юрисдикціях, тому податкове навантаження слід оцінювати як у момент угоди, так і в майбутньому. Вона рекомендувала формувати поетапний план дій, із чіткими дедлайнами і відповідальними, що дозволяє мінімізувати ризики та уникнути помилок.

Окрему увагу спікерка приділила поняттю податкового резидентства, яке, за її словами, нерідко викликає труднощі навіть у фахівців. Вона підкреслила, що цей термін — радше професійний сленг, адже формально в українському законодавстві «податковий резидент» не визначений. Водночас, у міжнародному контексті це поняття є критично важливим — особливо за умов, коли особа має економічні або особисті зв’язки з кількома державами.

Спікерка наголосила, що для визначення резидентства потрібно враховувати як внутрішнє законодавство, так і положення міжнародних конвенцій, які в Україні мають пріоритет у разі колізій. Саме ці договори допомагають уникнути подвійного оподаткування й визначити, яка держава має оподатковувати конкретний дохід.

Наталія Куріленко зазначила, що ключем до ефективного податкового планування є глибокий аналіз фактичних обставин і чітке розуміння намірів клієнта, оскільки уявлення про власну ситуацію часто не збігаються з юридичною і податковою реальністю.

Асоціація правників України висловлює вдячність партнерам події за створення професійного дискусійного майданчика: АО «АК «Соколовський і партнери», AVELLUM, КМ Партнери, Юридичній групі LCF і MORIS.