Жовтень – це місяць, який завжди починається із відкриття Року Права в Україні. Саме 8 жовтня Асоціація правників України щороку організовує урочисту подію з нагоди вшанування Дня юриста.

Для кожного правника цей день — не лише початок нового професійного року. Це нагадування, чому обрали цю професію. Право — це не просто система норм. Це спосіб служити суспільству, берегти справедливість і давати надію там, де панує біль.

Саме тому Микола Стеценко, Президент АПУ, керуючий партнер AVELLUM, відкрив Рік Права розмовою про справедливість, про її сенс для суспільства та про відповідальність правників за неї.

Нижче ділимося роздумами Миколи Стеценка, опублікованими у виданні «Юридична Газета».

Що таке справедливість — для суспільства і для правників

Справедливість — це не абстракція і не порожнє гасло. Це моральна основа, на якій тримається довіра між людиною та державою. Для суспільства справедливість — це насамперед гідність, рівність, переконаність у тому, що закон один для всіх. Але водночас у свідомості багатьох вона асоціюється з миттєвим покаранням, емоційним рішенням, судом Лінча.

Для правників же це не просто поняття. Це і професія, і покликання. Це щоденне прагнення до істини, навіть коли її важко прийняти. Це готовність стояти на захисті принципів, навіть коли вони непопулярні. Це захист тих, кого суспільство вже винесло за дужки, знецінило, відкинуло.

Справжня справедливість — це та, яка лікує. Та, яка здатна захищати та відновлювати. Вона має силу відновити не лише порушене право, а й людську віру — у закон, у правду, у можливість змін.

У воєнний і післявоєнний час справедливість набуває ще одного сенсу. Вона стає символом надії. Надії на те, що право здатне перемогти насильство. Що сила права все ж переважить право сили.

Роль правників у часи популізму та дезінформації

У часи популізму та дезінформації, коли довкола лише шум, саме правники залишаються охоронцями ясності. Вони не дають потонути в емоціях, вигуках і спрощеннях.

Популізм часто живиться тим, що все зводиться до простих гасел. Але право — це завжди про глибину, точність і дисципліну. У світі, де суспільні відносини стають дедалі складнішими, наш обов’язок як правників — не допустити спрощення там, де складність необхідна для справедливості.

Правники — це посередники. Між громадянами та державою. Ті, хто щодня нагадують, що верховенство права — це не лише про справедливість, а й про підзвітність, здоровий глузд і міцність інституцій. У цьому ми спираємося на дві речі, які не можна підмінити нічим іншим — незалежність і професійну етику. Це наш щит проти маніпуляцій. Проти страху.

Як сказала доктор Джейн Ґудолл у своєму інтерв’ю: «Я хочу, щоб ви всі зрозуміли, що кожен і кожна з вас має свою роль. Ви можете ще її не знати, можете ще не знайти, але ваше життя має значення, і ви тут не випадково. Я сподіваюся, що це призначення стане вам зрозумілим упродовж життя. Я хочу, щоб ви знали: навіть якщо не знайдете свою роль, ваше життя все одно має значення. Кожного дня ви робите різницю у світі. І саме ви обираєте, якою буде ця різниця».

Для правників ця роль — підтримувати світло справедливості. Особливо в ті моменти, коли суспільство розгублене. Коли правда губиться у хвилях дезінформації. Саме тоді наше слово, наш принцип і наша присутність важливі як ніколи.

Повоєнний період: справедливість як примирення

Після перемоги перед Україною постане новий, не менш складний виклик — відновлення справедливості. Ідеться не лише про фізичну відбудову, а й про складний процес переосмислення, очищення й примирення.

Підхід до перехідного правосуддя має бути ширшим за покарання. Його суть — у визнанні, правді та відновленні довіри між людьми. Це той фундамент, на якому можна будувати стійке мирне майбутнє.

У цьому процесі правники відіграватимуть ключову роль. Саме вони допомагатимуть формувати механізми, що поєднають відповідальність із примиренням так, щоб право й правовладдя залишалися сильнішими за бажання помсти.

Відродження України вимірюється не лише відновленням інфраструктури. Воно починається з відновлення почуття справедливості. І наш професійний обов’язок — трансформувати спільний біль у правові принципи, а втрати — у правові інструменти, які захищатимуть майбутнє.

Рік права: відновлення довіри та перемога справедливості

Рік права має нагадати кожному з нас, що справедливість — це не лише завдання судів чи державних інституцій. Це спільна справа. Обов’язок, який починається з кожного громадянина.

Мені хочеться ще раз нагадати слова докторки Джейн Ґудолл: «Кожен і кожна з нас має свою роль». Для правників ця роль — берегти справедливість. Не як формальність, не як абстракцію, а як моральне ядро, на якому ми будуємо оновлену державу.

Ми багато говоримо про перемогу України. Але справжньою вона стане лише тоді, коли за військовим тріумфом прийде перемога справедливості. Та, що буде чесною. Прозорою. І людяною.

Хочу вірити, що саме цей рік стане тим моментом, коли ми, правники, знову зможемо повернути довіру до права. Відновити віру в справедливість. І дати людям надію на майбутнє.