3 листопада 2025 року в межах щорічної конференції Міжнародної асоціації юристів (IBA) у Торонто відбулася подія «Open Ukraine: Justice AND Peace», організована Асоціацією правників України спільно з Інститутом з прав людини АПУ. Захід зібрав провідних українських і міжнародних експертів, які обговорили, як правові механізми можуть сприяти примиренню, справедливості та відновленню довіри в українському суспільстві після завершення війни.

Відкрив подію Микола Стеценко, Президент Асоціації правників України, зі слів вдячності партнерам за підтримку та організацію бізнес-сніданку "Open Ukraine: Justice AND Peace". Особливу подяку він висловив Міжнародній асоціації юристів за системну підтримку України та української юридичної спільноти з початку повномасштабного вторгнення, а також — юридичним фірмам Aequo, Asters, Avellum, Integrites, LCF, Sayenko Kharenko та Стіву Бюжолду за індивідуальну підтримку.

Пан Микола акцентував на важливості участі саме Канади як країни, що першою серед західних держав визнала незалежність України, та сьогодні залишається одним з найбільших партнерів, які надають комплексну допомогу — від економічної до гуманітарної.

«Відновлення неможливе без справедливості», — наголосив спікер, підкреслюючи, що лише справжня відповідальність за злочини й чесне правосуддя можуть стати основою для майбутнього миру. Він також навів тривожну статистику про наслідки війни: понад третина українців має проблеми з психічним здоров’ям, 13% домогосподарств пошкоджені, а рівень безробіття і інфляції у 2025 році досяг 12%.

Підсумовуючи, пан Микола закликав міжнародну спільноту до подальшої підтримки України, зокрема — у питаннях конфіскації активів РФ і створення механізмів репарацій. «Мир без справедливості — крихкий. А ми маємо відповідальність, як юристи, зробити все, щоб ніхто і ніщо не стояло понад законом», — резюмував він.

Учасники події зосередилися на трансформації системи правосуддя, відновленні прав людини та ролі міжнародної юридичної спільноти у підтримці України. Зокрема, йшлося про забезпечення справедливості для жертв, зміцнення інституцій, механізми перехідного правосуддя та довгострокову правову інтеграцію України в європейську спільноту.

Модератором заходу виступив Стівен Ротштейн, колишній Президент Канадської асоціації юристів. Серед спікерів — режисерка та військовослужбовиця ЗСУ Аліса Коваленко, Представник Уповноваженого Верховної Ради України з питань судоустрою Андрій Овсієнко, Генеральний прокурор України (2022–2024) та Посол України в Королівстві Нідерланди Андрій Костін, керівниця Інституту з прав людини АПУ Інна Ліньова, виконавчий директор IBA Марк Елліс та старша юристка IBAHRI д-р Евеліна Очаб.

Під час свого виступу Аліса Коваленко наголосила на важливості підтримки потерпілих від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом. Вона розповіла, що у 2014 році сама провела кілька днів у полоні, де зазнала сексуального насильства, і стала першою жінкою, яка офіційно дала свідчення про це.

За словами спікерки, сексуальне насильство використовується як інструмент війни, але більшість постраждалих не наважується говорити про пережите через стигматизацію. Вона підкреслила важливість української програми проміжних репарацій, а також підтримки з боку міжнародних організацій і проєктів, які працюють із потерпілими.

Андрій Овсієнко окреслив роль Інституту омбудсмена в умовах повномасштабної війни. Він наголосив, що навіть за обмежених можливостей, викликаних агресією, Інститут продовжує здійснювати контроль за дотриманням прав людини, зокрема у випадках масових порушень, і працює з уразливими категоріями населення. Ефективний захист постраждалих, за словами спікера, можливий лише за умов тісної координації національних зусиль і міжнародної підтримки.

Д-р Евеліна Очаб зазначила, що у світовій практиці відсутність відповідальності за найтяжчі злочини, на жаль, стала звичною реальністю. Вона підкреслила, що завданням правників, громадянського суспільства та міжнародних організацій є зламати цю тенденцію і забезпечити невідворотність покарання. Особливу увагу спікерка приділила універсальній юрисдикції як важливому інструменту для притягнення до відповідальності за геноцид та злочини проти людяності, де б і ким би вони не були вчинені.

На унікальність українського досвіду у сфері правосуддя в умовах активної фази війни звернув увагу Марк Елліс. Він наголосив, що Україна є винятковим прикладом держави, яка веде розслідування та проводить судові процеси у справах про воєнні злочини — в реальному часі, паралельно з продовженням бойових дій. На його думку, це явище заслуговує на глибоку повагу з боку міжнародної спільноти та свідчить про серйозність намірів України забезпечити справедливість навіть у найскладніших обставинах.

Андрій Костін підкреслив, що боротьба України — це не лише за територіальну цілісність, але й за справедливість для всіх жертв агресії. Від початку повномасштабного вторгнення держава впроваджує доктрину «мережі відповідальності» — підхід, що охоплює п’ять взаємопов’язаних елементів і спирається на формулу миру Президента України, підтриману міжнародними партнерами. Один із ключових напрямів — національні розслідування: вже відкрито понад 190 тисяч кримінальних проваджень, понад 37 тисяч із них — щодо загиблих цивільних осіб, зокрема 664 дітей.

Пан Андрій звернув окрему увагу на сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом. В Україні діє спеціалізований підрозділ у складі Офісу Генерального прокурора, який уже розслідує 385 таких випадків. Запроваджено закон про проміжні компенсації для жертв, що дозволяє отримати допомогу без очікування вироку суду. Він також подякував Міжнародній асоціації юристів за поширення в Україні інструменту eyeWitness to Atrocities, який допомагає документувати воєнні злочини безпечно та надійно — з доказами, що вже використовуються в українських судах.

За словами пана Андрія, Україна активно співпрацює з Міжнародним кримінальним судом. Шість ордерів на арешт російського керівництва вже видано — зокрема, за депортацію дітей і атаки на критичну інфраструктуру. В Україні працює польовий офіс МКС, а одне з нових розслідувань стосується системного сексуального насильства над військовополоненими.

Інна Ліньова у своєму виступі наголосила на критичному значенні якісного аналізу доказів воєнних злочинів та необхідності консолідації зусиль національних і міжнародних партнерів у цій сфері. За її словами, в Україні вже зареєстровано понад 190 тисяч кримінальних проваджень, пов’язаних із воєнними злочинами, й ця цифра постійно зростає. АПУ долучається до опрацювання цієї інформації, зокрема шляхом здійснення моніторингу судових проваджень та аналізу судових рішень у справах про воєнні злочини.

Окрему увагу пані Інна приділила питанням захисту прав людини в рамках кримінального провадження. Вона підкреслила, що Україна потребує якісного, справедливого судочинства не лише через міжнародні зобов’язання, а передусім у своїх національних інтересах. Водночас, за її словами, адвокати та правоохоронні органи часто зазнають тиску — як з боку суспільства, так і з боку органів влади, зокрема через публічну критику в медіа. Зафіксовані також випадки прямих погроз у месенджерах, листах чи повідомленнях, що є серйозним порушенням принципів належного судочинства.

Пані Інна також звернула увагу на труднощі з офіційним повідомленням підозрюваних, особливо військових РФ. Через відсутність доступу до звичайних каналів комунікації використовуються публічні урядові платформи, що не є типовою міжнародною практикою, але наразі — вимушена міра. Завершуючи виступ, керівниця Інституту прав людини АПУ відзначила ефективність менторської програми IBA для українських суддів, прокурорів і адвокатів, яка, за її словами, вже демонструє відчутні результати.

Під час обговорення експерти також поділилися баченням того, як забезпечити баланс між притягненням до відповідальності та національним примиренням, а також як міжнародна юридична спільнота може підтримати Україну на шляху від спротиву — до відновлення.

Асоціація правників України та Інститут з прав людини АПУ висловлюють вдячність Міжнародній асоціації юристів за незмінну підтримку України та українських правників, а також за спільну організацію заходу. Окрема подяка — партнерам бізнес-сніданку “Open Ukraine: Justice AND Peace”: Aequo, Asters, Avellum, Integrites, LCF, Sayenko Kharenko та Стіву Бюжолду — за об’єднання зусиль і створення простору для змістовної розмови про майбутнє правосуддя в Україні.

Теги: Інститут прав людини