5 листопада відбувся вебінар, присвячений взаємодії міжнародного та національного кримінального правосуддя. У фокусі три контексти: Колумбія, Судан і Україна, які демонструють різні підходи до відповідальності за найтяжчі злочини.

На прикладі цих країн експерти обговорили, як Міжнародний кримінальний суд реагує у випадках бездіяльності національних систем, як співпраця з ним впливає на внутрішні процеси правосуддя та які виклики постають перед державами у воєнний час.

Катерина Бусол, юридична радниця Міжнародного центру перехідного правосуддя, відкрила захід із наголосом на головній темі зустрічі — взаємозв’язку внутрішніх, регіональних та міжнародних ініціатив у сфері правосуддя. Вона звернула увагу на те, що досвід Колумбії, Судану та України дозволяє глибше зрозуміти, як ці рівні можуть взаємно посилювати одне одного, формуючи більш ефективні й чутливі до контексту моделі притягнення до відповідальності.

Пані Катерина також підкреслила унікальність українського кейсу, в якому активність громадянського суспільства, зокрема Truth Hounds, стала важливою рушійною силою не лише для документування злочинів, а й для формування бачення того, як ці злочини мають бути розслідувані та відшкодовані.

Директорка Інституту прав людини АПУ Інна Ліньова, відкриваючи захід, подякувала всім учасникам і наголосила на важливості серії вебінарів, присвячених перехідному правосуддю, ініційованих у партнерстві з низкою організацій.

«Ми прагнемо поширювати знання про перехідне правосуддя, кращі практики, уроки, які можна взяти до уваги, а також ідеї, що можуть бути корисними для українських колег. Це необхідно для формування ефективної державної політики, законодавства та практик, що підтримують постраждалих від війни», — зазначила пані Інна.

Зосереджуючи увагу на українському контексті, вона підкреслила, що, на відміну від багатьох інших країн, Україна вже активно проводить розслідування міжнародних злочинів, скоєних на своїй території. «На сайті Офісу Генерального прокурора вже опубліковано дані про понад 190 тисяч кримінальних проваджень за фактами воєнних злочинів — і це не враховуючи злочини проти людяності чи геноцид, які також мають місце», — зауважила вона.

У своєму виступі Юрій Бєлоусов, колишній керівник Департаменту з розслідування воєнних злочинів Офісу Генерального прокурора, поділився ключовими уроками з досвіду України. Він наголосив, що повномасштабне вторгнення 2022 року стало переломним моментом: слідча інфраструктура, яка ще з 2014 року працювала над окремими справами, виявилася неготовою до масового масштабу злочинів, і її довелося швидко перебудовувати. У перші тижні війни головним завданням стало — фіксувати бодай щось, навіть за відсутності достатньої кількості фахівців та усталених методик.

Пан Юрій також підкреслив важливість співпраці між державою, громадськими організаціями та міжнародними партнерами. Завдяки оперативності неурядових організацій, а також технологічній та експертній допомозі міжнародної спільноти, в Україні вдалося налагодити координацію та запровадити стандартизований підхід до документування злочинів. За його словами, нові інструменти — зокрема дрони для 3D-фіксації місць подій — кардинально змінили можливості слідчих навіть за відсутності фізичного доступу до територій.

Дмитро Коваль, співвиконавчий директор Truth Hounds, викладач НаУКМА, зосередив свій виступ на взаємодії між національним і міжнародним рівнями у сфері кримінальної відповідальності. Він підкреслив, що спадок радянської системи та тривалий процес приєднання України до Римського статуту сформували унікальну динаміку розвитку української моделі перехідного правосуддя. У ситуації, коли МКС обмежувався попередньою оцінкою, українські інституції були змушені розвивати власну спроможність — створювати підрозділи, впроваджувати навчання, документувати злочини.

Окрему увагу Дмитро Коваль приділив концепції позитивної комплементарності — підходу, коли міжнародні судові інституції не замінюють національні, а стимулюють їхню активність. За його словами, Україна стала прикладом того, як така модель може працювати: створення спеціалізованого департаменту в прокуратурі, участь громадських організацій, запуск академічних курсів — усе це дозволило державі розвивати власну інфраструктуру відповідальності. Він також зауважив, що така логіка — не лише про ефективність, а й про врахування потреб постраждалих у побудові справедливості.

Керівниця програми Судан у Міжнародному центрі перехідного правосуддя Іларія Мартореллі у своєму виступі розповіла про драматичне погіршення ситуації в Дарфурі. За її словами, збройне формування RSF фактично встановило контроль над Північним Дарфуром, а регіон охопили нові хвилі етнічно вмотивованого насильства, включно з масовими вбивствами та сексуальним насильством. Світ дізнається про злочини здебільшого зі супутникових знімків і відео, які самі бойовики публікують у соцмережах, намагаючись залякати цивільне населення.

Вона підкреслила, що справа Алі Кушаїба в МКС стала можливою лише завдяки мужності постраждалих, які не припиняють боротьбу за правду вже понад два десятиліття. Саме це провадження, яке об’єднало понад півтори тисячі свідчень, стало для них символом того, що відповідальність усе ж можлива. Рішення Суду не лише проголосило неминучість покарання, але й стало поштовхом до переосмислення суті справедливості серед самих постраждалих — як процесу, що має відновити гідність, а не лише покарати винних.

Попри значущість цього кроку, пані Іларія наголосила, що це лише фрагмент справедливості, адже чимало проваджень залишаються без розвитку, зокрема щодо колишнього президента Омара аль-Башира. Тому важливо не лише підтримувати вже наявні справи, але й забезпечити реальну політичну волю для їх доведення до кінця.

Марія Каміла Морено Мунера, керівниця офісу в Колумбії Міжнародного центру перехідного правосуддя,  поділилася досвідом Колумбії щодо побудови моделі перехідного правосуддя, яка стала результатом тривалих суспільних дебатів та взаємодії з міжнародними партнерами, зокрема з МКС. Вона наголосила, що ключовим принципом цього процесу стало визнання необхідності покарання найвідповідальніших осіб за тяжкі злочини та забезпечення прав постраждалих. Ще до початку мирних переговорів із FARC було закладено правову основу для інтеграції елементів перехідного правосуддя в конституційний лад країни, що дозволило надати цим механізмам легітимності та стабільності.

Колумбійська модель стала унікальним прикладом того, як державні та недержавні сторони конфлікту можуть узгодити спільний механізм притягнення до відповідальності. Її основою стала комплексна система правосуддя, репарацій та гарантій неповторення. Вона передбачає не лише розслідування, а й обов’язкове визнання провини, сприяння відновленню справедливості та відшкодування шкоди. При цьому, за словами спікерки, ключову роль відіграло дотримання принципу позитивної комплементарності — саме завдяки демонстрації спроможності Колумбії здійснювати правосуддя, МКС відмовився від подальшого розслідування.

Особливу увагу спікерка приділила ролі Спеціальної юрисдикції для миру, яка стала інструментом не лише кримінальної, а й відновної та правдопошукової справедливості. Вона підкреслила, що суд має повноваження застосовувати міжнародне право та розглядати злочини, передбачені Римським статутом. Водночас шлях до узгодження позицій із МКС був непростим — зокрема через критику щодо м’якості санкцій та вибірковості справ. Але з часом позиція Офісу прокурора еволюціонувала, що дозволило зміцнити довіру до колумбійської моделі й дало новий імпульс для її подальшого розвитку.

Захід відбувся у межах серії вебінарів, присвячених тематиці перехідного правосуддя, які Асоціація правників України реалізує у партнерстві з Міжнародним центром перехідного правосуддя, організацією Truth Hounds, а також НаУКМА. Спільно ми створюємо платформу для діалогу між експертами, правниками, представниками громадянського суспільства та державних інституцій, аби формувати більш глибоке розуміння підходів до подолання безкарності.

Ми й надалі продовжимо обговорення важливих аспектів перехідного правосуддя, як у контексті України, так і в міжнародному вимірі.

Відеозапис події доступний до перегляду на YouTube-каналі АПУ.