7–8 жовтня 2025 року у Вільнюсі пройшов другий офлайн-воркшоп у межах проєкту “ACT – Addressing Corruption Together”, спрямованого на посилення спроможності правничих спільнот України та Молдови протидіяти корупції через підходи, засновані на правах людини.

Проєкт реалізується Raoul Wallenberg Institute of Human Rights and Humanitarian Law (Швеція) у партнерстві з Асоціацією правників України, Інститутом прав людини АПУ (Україна) та організацією Action for Justice (Молдова) за підтримки Шведського інституту.

Його мета — допомогти правникам обох країн розвивати антикорупційні підходи, посилювати доброчесність у професійному середовищі та обмінюватися досвідом із колегами з ЄС.

У воркшопі взяли участь представники правничої спільноти України та Молдови, які продовжують спільну роботу над груповими ініціативами, започаткованими під час попередніх етапів програми.

Зі сторони організаторів учасників супроводжували Татьяна Рагозіна (Raoul Wallenberg Institute), Катерина Пищик (Асоціація правників України), Екатеріна Ворніцеску та Александріна Ешану (Action for Justice).

Робота груп і презентація проєктів

Центральне місце у програмі воркшопу посіла командна робота над чотирма антикорупційними ініціативами. Протягом двох днів учасники презентували свої ідеї, обговорювали виклики, ділилися проміжними результатами та отримували змістовний фідбек від колег і менторів — проф. Раймундаса Калєснікаса (Університет Туріба, Латвія; Національна антикорупційна асоціація, Литва), Мортена Коха Андерсена (Raoul Wallenberg Institute, Швеція) та Кетеван Болквадзе (Лундський університет, Швеція).

Команди працюють над такими ідеями:

• Група 1 — План дій зі зменшення корупційних ризиків у сфері міжнародної допомоги на національному рівні в контексті європейської інтеграції

Учасники: Наталія Шпак, Артем Ріпенко, Дарія Арман, Марін Кіхай, Аліна Адельшина, Дмитро Вознюк, Армен Оганесян, Вікторія Бутушану).

Ефективне управління міжнародною допомогою є одним із ключових викликів для країн, що перебувають на шляху демократичної трансформації та прагнуть вступу до Європейського Союзу. Це особливо актуально для Республіки Молдова та України. В умовах масштабних реформ, зовнішніх загроз і зростання обсягів міжнародної допомоги держави мають демонструвати не лише політичну волю, а й інституційну спроможність забезпечувати прозоре та ефективне використання фінансових ресурсів відповідно до європейських стандартів.

Мета ініціативи — розробити дієвий і практичний план дій для мінімізації корупційних ризиків у сфері управління міжнародною допомогою в Україні та Молдові. Команда аналізує спільні та відмінні вразливості двох країн і вивчає найкращі міжнародні практики у сфері прозорого розподілу ресурсів.

Результатом проєкту стане аналітичний План дій, який міститиме конкретні рекомендації для державних органів, донорів і контролюючих інституцій, а також модель управління ризиками. Ініціатива спрямована на посилення підзвітності, прозорості та ефективності використання міжнародної допомоги — як необхідних складових демократичної трансформації та сталого розвитку.

• Група 2 — Покроковий посібник із впровадження антикорупційного комплаєнсу у публічному секторі: ключові поради

Учасники: Наталія Сметаніна, Олександр Курілець, Юлія Паськевська, Марія Гогу).

Команда працює над створенням практичного посібника для представників публічного сектору, який допоможе фахівцям з комплаєнсу/антикорупції та державним інституціям України й Республіки Молдова розбудовувати ефективну антикорупційну систему.

Посібник пропонуватиме покрокові інструкції зі створення культури доброчесності та впровадження ключових механізмів комплаєнсу, зокрема:

• проведення внутрішніх аудитів і службових розслідувань;
• запровадження каналів анонімного повідомлення про порушення;
• розроблення навчальних програм і кодексів етики;
• оцінювання ризиків і звітування перед керівництвом.

Мета цього інструменту — сприяти формуванню прозорого інституційного середовища, у якому вся команда працює в єдиному напрямі — задля доброчесності, відповідальності та довіри суспільства.

Посібник не встановлюватиме нових правил, натомість пропонуватиме практичні рішення, здатні зменшити рівень бюрократії та сприяти впровадженню сучасної моделі управління комплаєнсом.

• Група 3 — Конфлікт інтересів – модель навчальної програми для тренінгу

Учасники: Дарʼя Булгакова, Олена Подолеану, Олексій Кравчук, Александру Дрегулеан, Долорес Сандута, Крістіна Трояновскі, Андрій Нясу, Євгенія Зубко).

Команда працює над навчальним тренінгом «Конфлікт інтересів», розрахованим на студентів першого курсу юридичного напряму. Метою курсу є формування базового розуміння природи конфлікту інтересів, навчання шляхів відрізняти законні та етично прийнятні ситуації від порушень, а також побудова навичок запобігання та врегулювання потенційних конфліктів у професійній діяльності. Методологічно тренінг поєднує теоретичні лекції, інтерактивні обговорення, порівняльний аналіз, практичні кейси та рефлексійні вправи, одночасно враховуючи підхід, заснований на правах людини. Це дозволяє студентам не лише засвоїти норми права, а й розвинути критичне мислення, етичну чутливість та готовність діяти доброчесно у своїй професійній діяльності.

Програма тренінгу охоплює чотири теми, що поступово переходять від загальних понять до практичного застосування норм права і стандартів доброчесності:

• Поняття конфлікту інтересів та сфера відносин для врегулювання.
• Конфлікт інтересів на державній службі.
• Конфлікт інтересів у приватному секторі.
• Відповідальність за порушення, пов’язані з конфліктом інтересів.

Таким чином, студенти отримають знання щодо основних визначень, правових меж та принципів регулювання, коли через обговорення та рефлексивні вправи вони вчитимуться розпізнавати конфлікт інтересів у повсякденних ситуаціях.

• Група 4 — Брошура “Підвищення обізнаності про корупцію”

Учасники: Діана Панов, Віоріка Урсу, Васілє Бузу, Віктор Цімбір, Олена Ладняк).

Команда працює над створенням інформаційної брошури у форматі сторітелінгу, яка відкриє новий, простий і зрозумілий спосіб говорити про корупцію. Ініціатива має на меті підвищити обізнаність громадян, державних службовців і правників про те, як корупція впливає на повсякденне життя — і чому доброчесність має значення для кожного.

У доступній та візуально привабливій формі брошура показуватиме, як корупція проявляється в реальних ситуаціях, які має наслідки та як відповідальна поведінка може змінювати ситуацію на краще.

Проєкт покликаний стати сучасним просвітницьким інструментом, який сприятиме формуванню культури доброчесності, довіри та відповідальності — як серед державних службовців і юристів, так і серед суспільства загалом.

Презентації супроводжували жваві дискусії — ментори ділилися власним досвідом, ставили запитання, допомагали знайти слабкі місця у логіці проєктів та окреслити шляхи для їх доопрацювання. Учасники програми також надавали зворотний зв’язок одне одному, що сприяло глибшому розумінню різних концепцій, методологій і підходів, а також їх застосуванню в національних контекстах.

Литовський досвід у сфері запобігання корупції

Другий день воркшопу дав учасникам змогу ближче познайомитися з литовською антикорупційною системою.

День розпочався зі знайомства зі Спеціальною службою розслідувань Литви (Special Investigation Service, STT) — центральним органом, який відповідає за запобігання, виявлення та розслідування корупційних правопорушень у публічному секторі. Представники STT розповіли про історію створення служби, її структуру та про прогрес, якого Литва досягла у протидії корупції від часу її заснування. Вони також окреслили місце Литви в Індексі сприйняття корупції та підкреслили важливість міжнародної співпраці через такі мережі, як Антикорупційна мережа ОЕСР для Східної Європи та Центральної Азії.

Обговорення було зосереджене на практичних заходах із формування безпечного антикорупційного середовища та зміцнення довіри громадян до державних інституцій. Згідно з результатами дослідження «Карта корупції в Литві 2023–2024», ініційованого STT, мешканці країни сьогодні значно рідше стикаються із ситуаціями, коли від них вимагають хабарі, — що свідчить про відчутний поступ у формуванні культури доброчесності.

Далі учасники відвідали Комісію з етики посадових осіб (Chief Official Ethics Commission, COEC) — установу, що забезпечує моніторинг конфліктів інтересів і контроль за дотриманням стандартів етичної поведінки державними службовцями. Під час зустрічі йшлося про декларування конфлікту інтересів, врегулювання поєднання публічних і приватних інтересів, а також роль комунікації у підвищенні довіри до влади. Цей досвід викликав особливий інтерес серед учасників, адже питання прозорості та етичних стандартів у державній службі залишаються актуальними і для України, і для Молдови.

Наступні кроки

У фінальній частині воркшопу команди узагальнили ключові висновки з литовських практик і визначили кроки, необхідні для завершення своїх проєктів до фінальної зустрічі, яка відбудеться у Швеції на початку весни 2026 року.

Другий офлайн-воркшоп став важливим етапом спільної роботи українських і молдовських правників над розробкою практичних інструментів для посилення антикорупційної спроможності державних інституцій та правничої спільноти.