«Іпотечні читання 2025» відбулися 7 листопада 2025 року у Львові в аудиторії 409 Юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, а також у форматі онлайн. Захід організували Комітет з цивільного, сімейного та спадкового права АПУ спільно з Відділенням АПУ у Львівській області. Подія традиційно об’єднала суддів, адвокатів, науковців, нотаріусів, представників банків та державних інституцій, які працюють з механізмами іпотеки та звернення стягнення.

Відкрили захід модератори Роман Посікіра, адвокат, керуючий Адвокатського бюро Романа Посікіри, та Владислав Кисіль, адвокат, партнер KPD Consulting Law Firm, к.ю.н. Вони окреслили місію читань — поєднати судову доктрину, академічні підходи та практичні інструменти правозастосування, а також посилити комунікацію між юристами, які працюють з речовими правами та кредитуванням.

Одним зі спікерів став Василь Крат, суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, кандидат юридичних наук, доцент. Він представив огляд сучасної касаційної практики щодо природи іпотеки як речового права, наголосивши, що саме коректна кваліфікація права визначає спосіб захисту, належного відповідача та межі судового втручання. Особливу увагу було приділено позовній давності, моменту виникнення прострочення та ролі реєстраційних дій як допоміжного інструменту, а не джерела матеріального права.

Практичний аспект посвідчення та реєстрації іпотек окреслив Юрій Пилипенко, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу, голова Відділення Нотаріальної палати України у Львівській області. Він звернув увагу на типові помилки при документуванні обтяжень, фіксації повідомлень та реалізації процедур, а також на те, як забезпечити «чистий» ланцюг прав на майно й запобігти виникненню дефектів, що можуть бути використані у судових спорах.

У блоці, присвяченому процесуальним аспектам і доказуванню, виступив Маркіян Кордонець, помічник судді Львівського апеляційного суду, викладач, дослідник у сфері цивільного процесу. Він проаналізував типові процесуальні помилки під час звернення стягнення: неправильне визначення складу відповідачів, неналежна фіксація ринкової вартості майна, дефекти повідомлень боржника та третіх осіб, а також відсутність узгодженості між договірною моделлю та фактичним способом стягнення.

У підсумку учасники погодилися, що якість іпотечних відносин значною мірою залежить від матеріально-правової визначеності, належної документації та єдиного стандарту доказування. Розвиток судової практики та орієнтація на континентальну європейську модель мають створити передбачувані правила гри, що сприятимуть відновленню ринку довгострокового кредитування в Україні.