Асоціація правників України спільно з Верховним Судом провели чергову онлайн-зустріч у межах традиційної серії вебінарів, присвячених актуальній практиці Верховного Суду. Цього разу захід було присвячено обговоренню судових рішень Об’єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за період 2022–2025 років.

Спікеркою виступила суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Наталія Коваленко. Пані Наталія звернула увагу, що для аналізу було обрано саме період після початку повномасштабного вторгнення — з метою акцентувати на найактуальніших позиціях та водночас продемонструвати сталість роботи суду навіть в умовах війни.

Суддя нагадала учасникам, що у складі кожного касаційного суду Верховного Суду функціонує власна Об’єднана палата, до якої входять за посадою Голова суду, секретарі судових палат і по одному судді від кожної палати. В адміністративній юрисдикції палати спеціалізуються на податкових спорах, виборчих питаннях, справах щодо публічної служби, а також соціальних правах. Відтак, за наявності розбіжностей у підходах різних палат — справа передається до Об’єднаної палати.

Як пояснила пані Наталія, найчастіше об’єднана палата вирішує саме процесуальні питання, адже підходи до застосування норм матеріального права в межах адміністративної юрисдикції зазвичай є сталими.

Першою розглянутою справою стала справа щодо застосування статті 140 Кодексу адміністративного судочинства України, яка регулює розподіл судових витрат у разі відмови позивача від позову. Як зазначила суддя, ця норма повинна застосовуватись у контексті статті 139, що стосується витрат суб’єкта владних повноважень.

У конкретному кейсі позивачем виступало Головне управління ДПС у Полтавській області, а відповідачем — приватне акціонерне товариство. Після часткової відмови від позову податкова служба звернулася з вимогою про компенсацію судового збору. Проте Об’єднана палата дійшла висновку, що такі витрати не підлягають відшкодуванню, якщо позивач — суб’єкт владних повноважень.

«Пряме й буквальне застосування положень статті 140 може призводити до парадоксальних ситуацій. Наприклад, добровільне виконання відповідачем вимог може мати для нього негативні наслідки у вигляді додаткових витрат. Це суперечить самій меті адміністративного судочинства — сприяти мирному вирішенню спорів», — пояснила суддя.

Водночас вона наголосила, що висновок Об’єднаної палати поклав край існуючим раніше розбіжностям у практиці, а відповідні справи більше не надходять до касаційної інстанції.

Також, під час вебінару, обговорили питання перегляду судових рішень, які не підлягають примусовому виконанню. Зокрема, Об’єднана палата підтвердила незмінність своєї позиції, висловленої ще у 2021 році: рішення, яким у позові відмовлено і яке не підлягає примусовому виконанню, не може бути переглянуте за виключними обставинами. Суд зазначив, що навіть рішення Конституційного Суду, яке визнало відповідну норму неконституційною, не має зворотної дії і не впливає на чинність попереднього нормативного регулювання.

Водночас були і приклади, коли Об’єднана палата змінювала свою позицію. Так, у справі щодо оскарження ухвали апеляційної інстанції про залишення без задоволення заяви на підставі статті 383 КАС, палата відступила від попередніх рішень і дійшла висновку, що така ухвала може бути предметом апеляційного перегляду. Суд визнав, що неможливість оскарження може порушити право особи на судовий захист.

Іншою важливою справою стало питання щодо самопредставництва суб’єктів владних повноважень. Внаслідок конституційних змін та відсутності адвокатів у багатьох державних органах, суди зіткнулися з труднощами при підтвердженні повноважень представників. Об’єднана палата зробила важливий висновок: обмеження повноважень у витягу з ЄДР не спростовує можливості дій від імені юридичної особи в порядку самопредставництва.

Ще однією важливою темою став розподіл судових витрат. Палата зазначила, що якщо вимоги щодо компенсації правничої допомоги не були заявлені до ухвалення рішення, то підстав для винесення додаткового рішення про їх відшкодування немає.

Також обговорювалися нюанси перегляду справ у зв’язку з рішенням Конституційного Суду: навіть коли позивач особисто ініціював таку скаргу, Об’єднана палата наголосила на відсутності законодавчого механізму для відшкодування шкоди, завданої законом, визнаним неконституційним, що, на думку суду, є компетенцією законодавця.

Серед рішень, які стосувалися процесуального права, суд також відзначив:

• неможливість оскарження рішень міських голів про накладення вето на рішення рад;
• обрахування строку оскарження з моменту надсилання рішення в електронний кабінет адвоката;
• неможливість касаційного оскарження ухвал про накладення штрафів у межах судового контролю;
• обмеження оскарження процесуальних ухвал, які не перешкоджають подальшому розгляду справи.

На завершення суддя поділилася, що наразі на розгляді Об’єднаної палати перебувають дві надзвичайно важливі справи, зокрема про можливість стягнення шкоди, завданої неконституційним законом, та касаційне оскарження ухвал Вищого антикорупційного суду.

Відеозапис вебінару буде доступний на YouTube-каналі АПУ. Підписуйтеся!