У грудні 2025 року в українському законодавстві щодо бронювання військовозобов’язаних працівників і визначення підприємств критично важливими відбувся черговий комплекс важливих нововведень, що має безпосередній вплив на практику застосування відповідних процедур у 2026 році.

Постанова Кабінету Міністрів України № 76 від 27 січня 2023 року, яка регулює порядок бронювання військовозобов’язаних та отримання статусу критичності, а також наказ Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України № 28003 від 18 грудня 2024 року, який встановлює критерії для визнання підприємства важливим для галузі національної економіки, були суттєво оновлені постановою КМУ № 1608 від 8 грудня 2025 року й наказом Мінекономіки від 22 грудня 2025 року № 3650 відповідно.

На що слід звернути увагу розповідає у матеріалі Владислав Зайцев, Голова Комітету АПУ з міграційного права, адвокат АО «ЮК «АРЕС».

ДОДАТКОВІ ВИМОГИ ДО ЗВЕРНЕННЯ ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ ПІДПРИЄМСТВА КРИТИЧНО ВАЖЛИВИМ

Відтепер підприємство має зазначати у зверненні інформацію про загальну кількість військовозобовʼязаних працівників. Листом Мінекономіки від 15 грудня 2025 року № 2704-20/87593-03 рекомендовано подавати таку інформацію довідкою у довільній формі за підписом керівника підприємства або відомостями про працівників з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, сформованих засобами Порталу «Дія».

ЗМІНИ У ПІДХОДІ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ГАЛУЗЕВОЇ ВАЖЛИВОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Наказ Мінекономіки № 28003 встановив систему критеріїв, відповідно до яких підприємство може бути визнане таким, що має важливе значення для галузі національної економіки, і як наслідок буде свідчити про відповідність підприємства одному із загальних критеріїв критичності, передбачених постановою КМУ № 76.

По-перше, повернуто критерії, які свого часу були виключені наказом Мінекономіки від 11 вересня 2025 року № 471. Відтепер, підприємство може бути визнано таким, що має важливе значення для галузей національної економіки, у яких Мінекономіки забезпечує формування та реалізацію державної політики, якщо:

• розмір нарахованої середньої заробітної плати працівників за останній календарний місяць складає не нижче середньої заробітної плати по країні за останній звітний податковий рік помноженої на коефіцієнт:

2 – для підприємств, установ, організацій, які мають середню кількість застрахованих осіб — працівників не менше 50 осіб;

3 – для підприємств, установ, організацій, які мають середню кількість застрахованих осіб — працівників не менше 20 осіб.

• підприємство включено до переліку техніки та обладнання, вартість яких частково компенсується за рахунок бюджетних коштів, затвердженого Мінекономіки відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2017 року № 130.

По-друге, закріплена пряма заборона на визначення підприємства таким, що має важливе значення для галузей національної економіки, у разі наявності у його структурі власності або контролю окремих категорій осіб. Йдеться про ситуації, коли засновником, учасником, акціонером або кінцевим бенефіціарним власником підприємства є Російська Федерація, Республіка Білорусь, держава, включена до «чорного списку» FATF, а також громадянин відповідної держави.

РОЗШИРЕННЯ ПЕРЕЛІКУ СУБ’ЄКТІВ, ПРАЦІВНИКИ ЯКИХ МОЖУТЬ БУТИ ЗАБРОНЬОВАНІ

До порядку бронювання додано окремі категорії організацій, зокрема Товариство Червоного Хреста України та інші українські неурядові організації, що реалізують гуманітарні проєкти за кошти міжнародних партнерів.

ТИМЧАСОВА ЗМІНА СТРОКІВ РОЗГЛЯДУ ТА МЕХАНІЗМУ АНУЛЮВАННЯ БРОНЮВАННЯ

До 1 лютого 2026 року передбачається:

• скорочення строку розгляду заявок на бронювання (переведення військовозобовʼязаних на спеціальний військовий облік) з 72 годин до 24 годин;
• скасування ліміту (не частіше 1 разу на 5 календарних днів) щодо кількості поданих заявок на анулювання бронювання відповідних працівників.

УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕДУРИ ЗБІЛЬШЕННЯ КІЛЬКОСТІ ВІЙСЬКОВОЗОБОВ’ЯЗАНИХ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ БРОНЮВАННЮ

Нова редакція норм щодо лімітів бронювання військовозобов’язаних встановлює чіткий процедурний механізм, який до цього не був деталізований. Раніше кількість осіб, які можуть бути заброньовані понад 50 % від загальної чисельності військовозобов’язаних на підприємстві, могла визначатися лише окремим рішенням Міністра оборони, без жодного опису процедури прийняття такого рішення.

Відповідно до оновлених положень, рішення про перевищення 50 % ліміту тепер приймається Міноборони на підставі пропозицій Міжвідомчої робочої групи, яка утворена та діє згідно постанови Кабінету Міністрів України від 18 червня 2024 року № 707. Пропозиції подаються до Міноборони відповідним органом, який визнав підприємство критично важливим, після чого Міноборони надсилає рішення до цього органу для офіційного внесення змін у Єдиний перелік через Портал «Дія».

Таким чином, нова редакція норм забезпечує прозорість і обґрунтованість збільшення ліміту бронювання, закріплює участь міжвідомчого механізму у прийнятті рішень і формалізує порядок взаємодії між органами державної влади та Міноборони, що раніше було відсутнє. Це дозволить підприємствам більш прогнозовано планувати кадрові ресурси у критичних ситуаціях.

АНУЛЮВАННЯ БРОНЮВАННЯ

Зміни запровадили обовʼязок керівників критично важливих підприємств  вживати заходів до недопущення перевищення лімітів бронювання працівників. Законодавець при цьому не визначає конкретний перелік таких заходів, залишаючи підприємству право самостійно оцінювати ризики та організовувати відповідні дії.

Варто звернути увагу, що сам факт встановлення обовʼязку не передбачає безпосередньої відповідальності за його невиконання. Однак у практичному сенсі, недотримання цих заходів теоретично може ускладнити подальше підтвердження статусу критичності важливого підприємства.

Також, були додані дві додаткові підстави для анулювання бронювання:

• подання керівника підприємства у разі перевищення встановлених обмежень щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню;
• припинення укладеного договору (контракту), закінчення строку призначення або звільнення з посади, та/або закінчення строку реалізації гуманітарних проектів за кошти міжнародних партнерів, виключення з відповідного переліку – для військовозобов’язаних працівників Товариства Червоного Хреста України, інших українських неурядових організацій, які реалізують гуманітарні проекти за кошти міжнародних партнерів.

Отже, зміни у грудні 2025 року суттєво оновили нормативне регулювання бронювання військовозобов’язаних та визначення підприємств критично важливими, запровадивши прозоріші процедури, деталізовані критерії та нові механізми контролю. У сукупності ці нововведення створюють більш передбачуване і структуроване середовище для планування кадрових ресурсів та забезпечення стабільності діяльності підприємств у критичних умовах.

Теги: експертна думка