Асоціація правників України 26 червня презентувала результати другої фази Проєкту «Моніторинг судових проваджень у справах про воєнні злочини», що тривала з грудня 2023-го до травня 2024 року. АПУ реалізовує цей Проєкт у рамках грантової угоди з Програмою USAID «Права людини в дії», яка впроваджується Українською Гельсінською спілкою з прав людини (УГСПЛ).

Міжнародна асоціація юристів (IBA) та Інститут прав людини Міжнародної асоціації юристів (IBAHRI) співпрацюють з АПУ щодо реалізації Проєкту, надаючи експертну й технічну допомогу з питань міжнародного права та прав людини.

Учасників заходу привітав Микола Стеценко, Президент АПУ, керуючий партнер AVELLUM. Він зазначив, що з початком повномасштабної війни Росії проти України національна кримінальна юстиція стикнулась із необхідністю якісно та в розумні строки розглядати велику кількість проваджень щодо вчинення воєнних злочинів. Пан Стеценко додав, що з 24 лютого 2022 року в Україні зареєстровано понад 129 000 злочинів, кваліфікованих за ст. 438 КК України «Порушення законів та звичаїв війни». Судові провадження за цією категорією воєнних злочинів і стали предметом ретельного моніторингу в межах зазначеного Проєкту.

За словами Президента АПУ, метою Проєкту є:

• забезпечити ефективний прикладний поточний аналіз судових проваджень щодо воєнних злочинів на предмет дотримання міжнародних вимог, зокрема усіх складових права на справедливий суд (суди, роль органів прокуратури, якість захисту обвинувачених тощо);
• сформувати чіткі аналітичні та статистичні дані щодо дотримання на національному рівні міжнародних стандартів, зокрема права на справедливий суд, у процесі судового розгляду кримінальних проваджень щодо воєнних злочинів;
• виявити як системні, так і поодинокі позитивні й негативні явища щодо дотримання міжнародних стандартів у процесі судового розгляду кримінальних проваджень щодо воєнних злочинів, звернути увагу правничої спільноти на проблемні аспекти, ініціювати можливі способи їх вирішення.

Микола Стеценко наголосив, що на національному рівні вагому роль у впровадженні моніторингу відіграли Офіс Генерального прокурора, Верховний Суд, Вища рада правосуддя, Рада суддів України, Державна судова адміністрація України, Національна школа суддів України, Координаційний центр з надання правничої допомоги, а також суди й офіси прокурорів по всій Україні.

Пан Стеценко нагадав, що в межах першої фази Проєкту група міжнародних експертів-правників, сформована IBA та IBAHRI, спільно з АПУ підготувала Методологію моніторингу та Запитальник. Зокрема, в основу Методології було покладено Керівні принципи IBAHRI щодо спостереження за судовими процесами. У межах другої фази Проєкту Методологію та Запитальник було вдосконалено.

Також у рамках другої фази Проєкту було проаналізовано вироки, ухвалені у справах про воєнні злочини з жовтня 2023-го до травня 2024 року.

Ольга Саленко, національна експертка другої фази Проєкту «Моніторинг судових проваджень у справах про воєнні злочини», кандидатка юридичних наук, доцентка, доцентка кафедри юстиції ННІ права КНУ імені Тараса Шевченка, зазначила, що моніторинг охоплював ті суди в Києві, Київській, Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Херсонській, Черкаській та Чернігівській областях, у яких розглядають кримінальні провадження щодо воєнних злочинів.

Найбільша кількість судових проваджень у справах про воєнні злочини, які були предметом моніторингу, мала місце в судах Києва та Київщини (близько 43% усіх проваджень, які були предметом моніторингу).

Моніторингова команда АПУ складалася з 2 національних експертів та 18 моніторів, котрі є юристами й мають досвід роботи у сфері кримінального права. Моніторинг включав відвідування моніторами судових засідань і заповнення ними Запитальника. Упродовж другої фази Проєкту монітори відвідали 605 судових засідань у 172 унікальних справах.

За результатами моніторингу були сформовані відповідні висновки й рекомендації, які стосуються реалізації та забезпечення усіх елементів права на справедливий суд у кримінальних провадженнях щодо воєнних злочинів. Зокрема, Проєкт рекомендує судовій владі та іншим стейкхолдерам:

• удосконалити пошукову систему «Список судових справ, призначених до розгляду» й передбачити постатейний критерій пошуку призначених до розгляду справ;
• забезпечити своєчасне внесення даних до розкладу судових засідань у відповідні інформаційні фонди;
• уніфікувати практику щодо процедури допуску медіа та громадськості до судових засідань;
• скоординувати напрацювання єдиного підходу судів щодо розгляду справ у закритому судовому провадженні;
• органам суддівського врядування (ВККС та ВРП) — вжити ефективних заходів щодо подолання кадрового дефіциту в судах, що своєю чергою сприятиме розв’язанню проблеми критичного рівня навантаження на суддів;
• удосконалити надання правничої допомоги у справах про воєнні злочини;
• забезпечити навчальні й тренінгові можливості для адвокатів у справах про воєнні злочини та розглянути доцільність спеціалізації адвокатів;
• організувати просвітницькі кампанії щодо неототожнення клієнта з адвокатом; надавати адвокатам психологічну підтримку; забезпечити ефективні заходи безпеки для адвокатів.

Зоя Загиней-Заболотенко, національна експертка другої фази Проєкту «Моніторинг судових проваджень у справах про воєнні злочини», завідувачка відділу проблем кримінального права, кримінології та судоустрою Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, докторка юридичних наук, професорка, поділилася результатами аналізу судових рішень у справах про воєнні злочини. За її словами, станом на сьогодні судами ухвалено 88 рішень за ст. 438 КК України, з яких приблизно третина оскаржується в апеляційній інстанції, окремі рішення — в касаційній.

У рамках другої фази Проєкту було проаналізовано 35 вироків, усі вони були обвинувальними. Рекордсменом за кількістю остаточних рішень є Чернігівський районний суд Чернігівської області.

Ось деякі моменти, на які звернула увагу Зоя Загиней-Заболотенко, презентуючи результати аналізу рішень:

• Зазвичай кваліфікація у справах про воєнні злочини здійснюється лише за ч. 1 або 2 ст. 438 КК України, без посилання на ст. 28, у якій ідеться про форми співучасті. На думку пані Загиней-Заболотенко, кваліфікація з посиланням на ст. 28 КК України відповідала б основним засадам і суспільній небезпеці відповідних кримінальних правопорушень та задіяла б механізм національної протидії.
• У багатьох рішеннях значну увагу приділено потерпілим.
• Можна чітко виокремити вироки, що стосуються фактів гендерно зумовленого насильства.

Також Зоя Загиней-Заболотенко зауважила, що якість судових рішень, проаналізованих у рамках другої фази Проєкту, вища, порівняно з рішеннями, проаналізованими під час першої фази.

Після презентації результатів другої фази Проєкту відбулося їх обговорення в форматі круглого столу. Учасники заходу мали змогу прокоментувати почуте, поставити запитання експерткам та подискутувати з ними.

Асоціація правників України вдячна всім, хто долучився до обговорення результатів другої фази Проєкту «Моніторинг судових проваджень у справах про воєнні злочини», за коментарі, зауваження та пропозиції. АПУ продовжує роботу над звітом за результатами другої фази Проєкту, який буде презентовано незабаром.

_____

Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров'я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.