ОДЕСА — 21 жовтня 2020 року. 24 вересня набрав чинності Закон про держбюджет України (далі — Закон № 873- IX). Так, він доповнився двома новими статтями. Чим зумовлені новації та що ще передбачено Законом? Розповіла Надія Гніздовська, членкиня Відділення АПУ в Одеській області, адвокатка, партнерка АО «Юріс Феррум».

Примітка. Матеріал підготовлений у співавторстві з Наталією Кірєєвою, помічницею адвокатки АО «Юріс Феррум», аспіранткою кафедри господарського права і процесу НУ «ОЮА».

Спеціальний матеріал для The Page.

— Новий Закон встановив особливості реалізації норм щодо державних гарантій у 2020 році.

Так, у першому абзаці ст. 17 Бюджетного кодексу закріплено, що держгарантії можуть надаватися виключно в межах і за напрямами, визначеними Законом про держбюджет, за рішенням Кабміну.

Також зазначено, що такі гарантії надаються з метою забезпечення виконання боргових зобов’язань суб’єктів господарювання — резидентів України.

Але на підставі Закону №873-IX ця норма тимчасово не діє з моменту його набуття чинності і до кінця поточного року.

На 2020 рік державні гарантії встановили в обсязі до 5 млрд грн. Вони надаватимуться за рішенням Кабміну, погодженим із комітетом ВР із питань бюджету.

Гарантії надаються для забезпечення часткового виконання боргових зобов’язань за портфелем кредитів банків-кредиторів у розмірі не більше 80% загальної суми боргових зобов’язань за портфелем кредитів і 80% за кожним окремим кредитом.

Простіше кажучи, портфельні гарантії — це зобов’язання держави погасити перед банком до 80% кількох кредитів (кредитного пулу) підприємця, який не може виконати їх самостійно.

Отримати такі гарантії зможуть три категорії осіб:

• суб’єкти господарювання мікропідприємництва — ФОП та юридичні особи з річним доходом до 2 млн євро та кількістю працівників не більше 10 осіб;
• суб’єкти господарювання малого підприємництва — ФОП та юридичні особи з річним доходом до 10 млн євро та кількістю працівників не більше 50 осіб;
• суб’єкти господарювання середнього підприємництва — ФОП та юридичні особи з річним доходом від 10 до 50 млн євро та кількістю працівників від 50 до 250 осіб.

Обов’язкова умова отримання гарантії — бути резидентом України.

Положення Закону №873-IX не дають однозначного розуміння, за якими саме борговими зобов’язаннями будуть надаватися державні гарантії: за кредитами, які вже надані підприємцям, або з тих, які підприємці отримають після набуття чинності Законом.

Кабмін повинен розробити й ухвалити:

• порядок відбору банків-кредиторів, які видаватимуть такі види кредитів;
• умови надання державних гарантій на портфельній основі;
• розмір і вид забезпечення, яке надають такі суб’єкти господарювання для отримання гарантій.

Державні гарантії на портфельній основі надаються на підставі договору, укладеного між Міністерством фінансів та банком-кредитором.

У договорі обов’язково встановлюються:

• обсяг гарантійних зобов’язань та порядок їх виконання;
• права, обов’язки та відповідальність гаранта та кредитора;
• умови настання гарантійного випадку;
• термін здійснення виплат у разі настання гарантійного випадку;
• розмір і порядок сплати до державного бюджету плати за надання гарантії;
• порядок погашення заборгованості перед державою за виконання гарантійних зобов’язань.

Істотним мінусом є те, що Закон №873-IX не містить чітких і однозначних норм, які врегулювали б механізм впровадження та порядок надання державних гарантій на портфельній основі.

Порядок стягнення простроченої заборгованості суб’єктів господарювання перед державою та перед банком-кредитором за кредитами, залученими під державні гарантії на портфельній основі, встановлюється законодавством та відповідним договором.

Стягує таку заборгованість банк-кредитор. Надалі в рахунок погашення заборгованості перед державним бюджетом перераховується пропорційна частка.

Закон №873-IX передбачає також впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян України житлом.

Нова стаття 161 Закону про держбюджет-2020 надала Мінфіну право за рішенням Кабміну випускати облігації внутрішньої державної позики понад установлений раніше обсяг.

Надалі в обмін на випущені облігації купуються акції додаткової емісії акціонерного товариства, яке створено для впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян України житлом.

100% акцій такої юридичної особи повинні належати державі в особі Мінфіну.

У цьому випадку граничний обсяг державного боргу, встановлений Законом про держбюджет-2020, відповідним чином коригується, а комітет ВР з питань бюджету обов’язково інформується в тижневий термін.

Також Мінфін збільшує відповідні показники фінансування державного бюджету понад обсяги, встановлені додатком №2 до Закону про держбюджет-2020, на обсяг випущених облігацій внутрішньої державної позики.

Отже, загалом позитивна ідея законодавця надавати підприємцям держгарантії за кредитами й впровадити механізми забезпечення громадян України житлом, найімовірніше, так і залишиться на папері.

Нововведення виглядають декларативними, адже чітких процедур надання гарантій і відбору підприємців серед тих, хто захоче їх отримати (а 5 млрд явно на всіх не вистачить), не встановлено.

Щоб Закон №873-IX був дієвим, необхідний порядок його впровадження та реалізації, з розробкою та ухваленням якого не можна затягувати, адже нові норми діятимуть ще трохи більше двох місяців.