Інститут прав людини Асоціації правників України (UBAHRI), Міжнародний центр перехідного правосуддя (ICTJ), Національний університет «Києво-Могилянська академія» та Truth Hounds запрошують до участі у вебінарі.

• Дата: 8 грудня, 16:00 – 18:00 Київ / 09:00 – 11:00 Нью-Йорк / 15:00 – 17:00 CET 
• Співорганізатори: Інститут прав людини Асоціації правників України (UBAHRI), Міжнародний центр перехідного правосуддя (ICTJ), Національний університет «Києво-Могилянська академія», Truth Hounds
• Формат: онлайн (ZOOM)
• Мови: англійська/українська, з синхронним перекладом 

ОГЛЯД

За деякими оцінками, нині у світі триває близько 43 збройних конфліктів. Багато з них, включно з окремими ситуаціями воєнної окупації, тривають уже десятиліттями. У пошуку шляхів вирішення цих ситуацій переплітаються два складні блоки питань: можливості забезпечити мир і способи забезпечити притягнення до відповідальності за міжнародні злочини, які, на жаль, майже неминуче супроводжують збройні конфлікти.

Наше розуміння та міжнародне право щодо обов’язку реагувати на злочини проти людяності суттєво розвинулося в останні десятиліття. Договірне та звичаєве міжнародне право допускає амністії задля припинення бойових дій. Однак дозволені лише вузькі амністії, що стосуються заколотницьких дій, а не вчинення міжнародних злочинів. Хоча багато перших національних переслідувань за злочини доби хунт у Латинській Америці були згодом замінені амністіями, ці амністії послідовно визнавалися недійсними Міжамериканським судом з прав людини (IACtHR). У своїх ключових справах, таких як Velasquez Rodríguez v. Honduras, Barrios Altos v. Peru та Almonacid-Arellano v. Chile, IACtHR не лише наголошував на неприпустимості застосування амністій до міжнародних злочинів і серйозних порушень прав людини. Суд також уточнив, що обов’язок держав розслідувати такі діяння добросовісно поширюється й на ситуації, коли ці злочини були вчинені недержавними акторами. Крім того, Суд важливо розширив розуміння кола осіб, яких стосуються міжнародні злочини та серйозні порушення прав людини, — від родичів до корінних громад і, фактично, всього суспільства, що постраждало від конфлікту. Такі особи мають право на правду, яке виникає з належного розслідування.

Попри зазначені зміни, посягання на обов’язок запобігати, розслідувати, переслідувати та карати винних у міжнародних злочинах тривають. Уже під час першої фази агресії Росії проти України у 2014–2021 роках вона вимагала повних амністій для своїх проксі та прямих агентів. Від початку повномасштабного вторгнення 2022 року припинення переслідувань за російські звірства, схоже, є однією з основних вимог для припинення вогню. Інтенсивність цих вимог останнім часом стала настільки тривожною, що низка провідних акторів — зокрема, Комісія ООН з розслідування подій в Україні, Спеціальний доповідач ООН з питань тортур і Комісар Ради Європи з прав людини — зробили заяви, що правосуддя не є перешкодою, а передумовою сталого миру.

Питання для обговорення:

• Як еволюціонувала практика амністій у збройних конфліктах і ситуаціях масових злочинів у світі?

• Як може вплинути на роботу МКС мирна угода, що передбачатиме відмову від переслідування міжнародних злочинів?

• Як еволюціонував зв’язок між обов’язком переслідувати міжнародні злочини та правом на правду? Які відчутні наслідки це мало на практиці для постраждалих спільнот?

• Як обов’язок переслідувати пов’язаний із обов’язком виплачувати репарації — як міждержавні, так і такі, що належать жертвам і постраждалим?

• З огляду на кількість збройних конфліктів у світі та пропозиції поступитися правосуддям заради припинення вогню, яке місце нині посідає концепція запобігання?

Модератори:

• Катерина Бусол, юридична радниця, Міжнародний центр перехідного правосуддя; доцентка НаУКМА

• Інна Ліньова, директорка Інституту прав людини, Асоціація правників України

Спікери:

• Хуан Мендес, професор права у сфері прав людини, Американський університет – Washington College of Law; перший Спеціальний радник ООН з питань запобігання геноциду; колишній Спеціальний доповідач ООН з питань тортур та іншого жорстокого, нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження

• Анна Міріам Рокателло, заступниця виконавчого директора та директорка програм, Міжнародний центр перехідного правосуддя

• Рене Фернандо Уруенья Ернандес, професор міжнародного права, Університет Лос-Андес; спеціальний радник із питань комплементарності прокурора Міжнародного кримінального суду

• Максим Віщик, юридичний радник, координатор досліджень у сфері міжнародного права та заступник керівника Мобільної групи правосуддя, Global Rights Compliance; старший викладач НаУКМА

Для участі в заході ОБОВ'ЯЗКОВА попередня реєстрація

РЕЄСТРАЦІЯ

За бажанням ви можете зробити благодійний внесок і підтримати діяльність АПУ.

ПІДТРИМКА

За додатковою інформацією про захід звертайтеся до Дар'ї Лупійчук за номером +380 (97) 256-30-41 або gr@uba.ua. 

P.S. для цілей цього заходу спільними володільцями персональних даних є співорганізатори вебінару відповідно до Положення АПУ про обробку та захист персональних даних.